простягатися

I = простягтися
1) (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), простиратися, простертися, розпростиратися, розпростертися, розпросторюватися, розпросторитися, простелятися, простилатися, простелитися, прослатися, стелитися, слатися, розстелятися, розстилатися, розстелитися, розкидатися, розкинутися, розлягатися, розлягтися, лежати, розвертатися, розвернутися, широчіти; сягати, сягнути (на велику відстань)
2) (про рослини, віти дерев — рости в якомусь напрямку, у різних напрямках), простягнутися, простиратися, простертися; розпростиратися, розпростертися, розпросторюватися, розпросторитися, розходитися, розіходитися, розійтися (у різних напрямках); розкидатися, розкинутися, п'ястися (над кимсь / чимсь)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися …   Український тлумачний словник

  • простягатися — 1 дієслово недоконаного виду витягатися; займати якийсь простір простягатися 2 дієслово недоконаного виду лежати, розпроставшись розм …   Орфографічний словник української мови

  • простиратися — а/ється, недок., просте/ртися, тре/ться, док. 1) Охоплювати який небудь широкий простір. 2) Простягатися, витягатися в якому небудь напрямку (перев. про руку). 3) Лягаючи, простягатися де небудь, на чомусь. 4) рідко. Те саме, що поширюватися 3) …   Український тлумачний словник

  • розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… …   Український тлумачний словник

  • лягати — I = лягти 1) (про людей і деяких тварин прибирати поземне положення), падати, припадати, припасти, опускатися, опуститися; розлягатися, розлягтися, розвалюватися, розвалитися (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); залягати, залягти (лягати… …   Словник синонімів української мови

  • тягтися — I 1) (про руки, ноги тощо випростуючись, витягуючись, рухатися в якомусь напрямі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися 2) (мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим),… …   Словник синонімів української мови

  • бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… …   Український тлумачний словник

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • відбігати — I відб ігати одбі/гати, аю, аєш, док. Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. II відбіг ати одбіга/ти, а/ю, а/єш, недок., відбі/гти, одбі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. відбі/г, ла, ло; док. 1) неперех. Бігом віддалятися від кого , чого небудь.… …   Український тлумачний словник

  • залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.